Подання заяви про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України)

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. 3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати … Читать далее

Строки для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК України)

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. 2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо … Читать далее

Прийняття заповідального відказу (ст. 1271 ЦК україни)

Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв. Закон надає право заповідачу відповідно до статей 1237— 1239 ЦК зробити у заповіті заповідальний відказ. Суть завовідальнего відказу полягає у тому, що з усієї сукупності прав спадкодавця, які переходять після його смерті до спадкоємців за заповітом, … Читать далее

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України)

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законом встановлений загальний шестимісячний строк для спадкоємців як за законом, так і за заповітом для прийняття спадщини або для відмови від неї. Якщо ж спадкоємець у цей строк не прийме спадщину, то вважається, що він не прийняв її.

Але не можна стверджувати, що спадкоємець втратив право прийняти спадщину в усіх випадках пропущення встановленого строку.

Законодавець залишає можливість такому спадкоємцю за певних умов її прийняти, а саме:

1)   якщо інші спадкоємці, котрі прийняли спадщину, дадуть письмову згоду, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, має право її прийняти, подавши відповідну заяву до нотаріуса за місцем відкриття спадщини про прийняття останньої;

2)   якщо пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин.

У другому випадку цей строк може бути продовжений судом.

Закон не містить застережень, які саме причини є поважними. Відтак визнання поважною причини пропуску строку для прийняття спадщини залежить від обставин конкретної справи і має бути доведено відповідними доказами.

Аналіз судової практики дозволяє стверджувати, що поважними причининами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

Читать далее

Відмова від прийняття спадщини: підстави, порядок, наслідки

Стаття 1273 ЦК України. Право на відмову від прийняття спадщини 1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 2. Фізична … Читать далее

Перехід права на прийняття спадщини (ст. 1276 ЦК України)

1. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, … Читать далее

Відумерлість спадщини (ст. 1277 ЦК України)

1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі … Читать далее

Поділ і перерозподіл спадщини

Стаття 1278 ЦК України. Поділ спадщини між спадкоємцями 1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. 2. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Після визначення розміру часток кожного спадкоємця кожен з них має право на виділ його частки у натурі. Такий … Читать далее

Обов’язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

Стаття 1281 ЦК України. Пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців 1. Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. 2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про … Читать далее

Охорона спадкового майна та управління спадщиною

Стаття 1283 ЦК України. Охорона спадкового майна 1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. 2. Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем … Читать далее