1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців. Відлік його починається з часу відкриття спадщини.
Час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця і є днем смерті особи або днем, з якого вона оголошується померлою відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, яким встановлюється порядок оголошення такої особи померлою.
За правилами ст. 46 ЦК України днем смерті вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її по мерлою, або якщо особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю чи дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, або у зв’язку з воєнними діями, оголошена померлою, — день її вірогідної смерті.
На практиці можливі випадки одночасної смерті осіб (наприклад, у результаті аварії, стихійного лиха), кожна з яких могла б спадкувати після смерті іншої.
Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування» часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. З цього випливає, що «особи, які померли в один і той же день (незалежно від часу смерті), не спадкують одна після одної» (абз. 2, п. 5).
Часом відкриття спадщини після смерті реабілітованих у встановленому порядку громадян є день прийняття рішення відповідною комісією з питань поновлення прав реабілітованих про повернення спадкоємцям першої черги майна реабілітованого (відшкодування його вартості).