1. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
2. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Для кровного споріднення характерним є поняття ступеня споріднення, тобто кількість народжень, що пов’язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв’язках.
Так, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).
До родичів п’ятого ступеня споріднення відносяться діти двоюрідних братів та сестер спадкодавця (двоюрідні племінники та племінниці), діти його двоюрідних діда та баби (двоюрідні дядьки і тітки), діти двоюрідних онуків та онучок спадкодавця (двоюрідні правнуки і правнучки).
До родичів шостого ступеня споріднення належать діти двоюрідних правнуків і правнучок спадкодавця (двоюрідні правнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінникі і племінниць (троюрідні онуки та онучки) і діти двоюрідних дядька та тітки (троюрідні брати і сестри).
У п’яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого, п’ятого та шостого ступеня споріднення за умови, що відсутні спадкоємців перших чотирьох черг, а спадкоємці п’ятого та шостого ступеня споріднення — за умови, якщо відсутні спадкоємці попередніх черг і четвертого ступеня споріднення. Тобто родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
До п’ятої черги спадкоємців за законом віднесені утриманні спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Для отримання спадщини за цією підставою особа повинна бути:
а) неповнолітньою або непрацездатною;
б) отримувати від спадкодавця матеріальну допомогу, яка були для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування;
в) така допомога мала надаватися протягом п’яти років.
Перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні.
Доказами перебування на утриманні можуть бути довідки виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів чи місцевої державної адміністрації, житлово-експлуатаційних організацій, правління житлово-будівельного кооперативу, довідка органу соціального захисту про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника тощо.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
Якщо ж особа, котра мала право бути на утриманні спадкодавця, фактично цим правом не скористалася, вона позбавляється права на спадщину як утриманець.
Законодавець відніс утриманців до п’ятої черги спадкоємців. Тобто утриманці спадкують нарівні із спадкоємцями відповідного ступеня споріднення, які закликаються до спадкування у п’яту чергу. Якщо, скажімо, право на спадкування набувають двоюрідні дід та баба спадкодавця (родичі четвертого ступеня споріднення), то при наявності утриманців останні спадкують разом з двоюрідним дідом та бабою в рівних частках. Якщо право на спадщину набувають троюрідні брати і сестри спадкодавця (родичі шостого ступеня споріднення), то за наявності утриманців останні також закликаються до спадщини нарівні з ними.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 20 травня 2008 р. № 7 зазначається, що в п’яту чергу право на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів І, ІІ, і ІІІ груп), яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.