Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.
Закон надає право заповідачу відповідно до статей 1237— 1239 ЦК зробити у заповіті заповідальний відказ.
Суть завовідальнего відказу полягає у тому, що з усієї сукупності прав спадкодавця, які переходять після його смерті до спадкоємців за заповітом, окреме право (інколи може бути сукупність прав, але у жодному разі — всі права) передається конкретній особі або особам, котрі вказуються заповідачем у заповіті. Таких осіб позивають відказоодержувачами.
Предметом заповідального відказу може бути надання права користування як рухомим, так і нерухомим майном, передача певної грошової суми, прощення боргу за зобов’язанням тощо.
Відказоодержувачем може бути призначений як сам спадкоємець, так й інша особа, визначена у заповіті заповідачем. Отже, згідно з волею спадкодавця на спадкоємця за заповітом покладається виконання відказу.
Якщо ж відказоодержувач помре до відкриття спадщини, то заповідальний відказ втрачає юридичну силу. В цьому випадку дане право приєднується до спадщини і переходить до спадкоємців на загальних підставах.
Відказоодержувач має право вимагати виконання відказу тільки від спадкоємця, частка якого обтяжена відказом. Але у разі якщо такий спадкоємець вибуває із спадкових відносин (наприклад не прийме спадщину або відмовиться від неї), обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців лише за заповітом. Якщо ж їх немає, а до спадщини закликаються спадкоємці за законом, то заповідальний відказ втрачає силу.
Закон конкретно не зобов’язує відказоодержувача подати заяву про прийняття ним заповідального відказу, а лише надає йому право вимоги.
Законодавець надає тільки право відказоодержувачу відмовитися протягом шести місяців з дня відкриття спадщини від заповідального відказу.
Якщо відказоодержувач не відмовляється від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.
Таким чином, якщо до нотаріуса не надходить жодних заяв від відказоодержувача, визначеного спадкодавцем у його заповіті, то нотаріус зобов’язанний у свідоцтві на спадщину, яке видаватиме іншому спадкоємцю за заповітом, зазначити про право, що передав спадкодавець відказоодержувач