Стаття 1296 ЦК України. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
1. Спадкоємець, на підставі ст. 66 Закону України «Про нотаріат», має право одержати свідоцтво про право на спадщину, коментована стаття встановлює прозорість у правах власності на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину — це процесуальний нотаріальний акт, який посвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців. Не можна успадкувати лише право на спадкове майно, не прийнявши на себе обов’язки, з ним пов’язані.
Якщо успадковане майно підлягає обов’язковій державній реєстрації, то свідоцтво про право на спадщину є для спадкоємців правовстановлювальним документом.
Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Загальний строк на прийняття спадщини встановлений відповідно до вимог ст. 1270 ЦК у (6 місяців і розпочинається від дня відкриття спадщини. Після закінчення цього строку у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину.
2. При оформленні права на спадщину нотаріус зобов’язанний вчинити ряд нотаріально-процесуальних дій відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 22.02.2012 № 296/5. Він зобов’язаний встановити: факт смерті спадкодавця; час та місце відкриття спадщини; наявність під став для закликання до спадкоємства за законом або за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва; склад спадки вого майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину та приналежність цього майна спадкодавцю; претензії кредиторів; заяви відказоодержувачів про відмову від заповідального відказу. Водночас, він здійснює інші дії з нотаріального провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину. На під твердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відйовідні документи.
3. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному із них окремо з ви значенням імені та часток у спадщині. Виходячи з позицій охорони прав спадкоємців нотаріус у випадку, коли свідоцтво про право на спадщину видається не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, зобов’я заний у тексті свідоцтва зазначити, яка частка спадщини залишається відкритою.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити у будь-який час. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, адже прийнявши спадщину в порядку, передбаченому статтями 1268, 1270 ЦК, він забезпечив своє право на отримання свідоцтва у майбутньому.
Стаття 1297 ЦК України. Обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
При цьому, законодавцем не встановлено, які юридичні наслідки можуть настати у разі якщо спадкоємець у зазначений шестимісячний строк прийняв спадщину, але не звернувся до нотаріуса після його закінчення за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Стаття 1298 ЦК України. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину
1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.
Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.
3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.
1. Видача свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом здійснюється нотаріусом після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини. Процесуальний строк у 6 місяців встановлюється для того, щоб нотаріус достатньою мірою зумів перевірити всі підстави для видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину: встановити факт смерті спадкодавця; час і місце відкриття спадщини; наявність спадкового майна та від сутність обтяжень його боргом; визначити коло спадкоємців (за законом та за заповітом); визначити частки спадкового майна, що належать кожному із спадкоємців.
Однак в окремих випадках право на одержання свідоцтва про право на спадщину виникає у спадкоємця пізніше зазначеного строку. Зокрема, у випадку виникнення у особи права на спадкування, яке залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями. На підставі ч. 2 ст. 1270 ЦК строк для прийняття нею спадщини у цьому випадку встановлюється у 3 місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Із змісту ст. 1276 ЦК випливає, що, якщо спадкування відбувається за спадковою трансмісією, то право на прийняття спадщини у спадкоємців виникає на загальних підставах і строк може подовжуватися до 3 місяців. Лише після спливу зазначених строків у спадкоємців виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину.
2. Інші строки видачі свідоцтва про право на спадщину закон встановив для спадкоємців, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
3. Передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини не дає права отримати раніше зазначеного строку свідоцтво про право на спадщину. Однак ч. З ст. 1298 ЦК, надають право нотаріусу, до сплину шестимісячного строку на прийняття спадщини, видати спадкоємцям дозвіл на одержання частини грошового вкладу спадкодавця у банку або іншій фінансовій установі. Такий дозвіл видається нотаріусом за письмовою заявою спадкоємців, з урахуванням особливих обставин, які мають істотне значення, — покриття витрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його поховання.