Договір (правочин), укладений в електронній формі: поняття, порядок укладення та на що звернути увагу, щоб не бути ошуканим. Докази укладення електронного договору

Одразу зауважу, хоча блог орієнтований на пересічного громадянина та створений саме для них, а не для юристів та адвокатів, ця стаття буде дещо нудною. Але без цього відповісти на цю тему, на жаль, не можливо. Але, якщо стане зовсім нудно від юридичної  термінології та нескінченних цитат законодавства, то просто перегляньте висновки. Вони виділені «жирним» шрифтом та курсивом)). 

Поняття договору

Договори в електронній формі набирають обороти. Це вже не новина, але не зважаючи на те, що низка законів регулюють таку форму правочину, у повсякденному житті ми натикаємося на певні проблеми у застосуванні електронних договорів на практиці.

Електронний договір (правочин) нічим не відрізняється від жодного іншого правочину. Це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, за однією відмінністю. Ця дія здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Сфера застосування договору

В принципі, в електроному вигляді можливо укласти будь-який договір, за винятком тих, що укладаються у нотаріальній формі.

Наприклад, можуть укладатися в електронній формі і договір купівлі-продажу товарів, поставки товарів, договір будь-яких послуг, страхування, кредитний договір, договір банківського вкладу.

Наразі активно такі електронні договора використовуються різними фірмами, які надають мікрозайми, так звані «кредит кафе», «онлайн кредитування», «швидкогроші» та інші фінансові установи, які надають фінансові кредити та позики фізичним особам через мережу Інтернет.

Форма договору

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:

— його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонни, або

— воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку,

за умови, що  він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

При цьому, абзацом другим частини другої статті 639 Кодексу визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.      

Таким чином, договір може укладатися  в електронній формі. І за умови дотримання певних умов, це прирівнюється до письмової форми.

Порядок укладання договору

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Порада. Таки чином, якщо ви маєте бажання укласти договір в електронній формі, то зверніть особливу увагу на інші документи, на які є посилання в запропонованому договорі. Ознайомтеся з ними уважно та за можливості збережіть в електронному вигляді.

Чому це так важливо? Тому що згідно до   ст. 11 ч. 5 Закону України «Про електронну комерцію» включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Тобто якщо ви погодились на основний договір, то вважається, що ви погодились і з іншими його умовами, які хоча і не містяться в основному договорі, но на які є посилання в основному договорі.

І навпаки, якщо у пропозиції укласти договір (оферті), заявці чи в електронному договорі немає посилань на інші документи чи умови договору, то інша особа не може вимагати їх виконання.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного за допомогою:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, який зазначений вище.

Ідентифікація клієнта чи особи, що підписала електронний договір

Клієнт (споживач)  надає всю необхідну інформацію (паспортні данні, РНОКПП, реквизити, контактні данні,  місце проживання, телефон, e-mail, данні банківського (карткового) рахунку та банківської установи, тощо) для формування належної пропозиції клієнту (споживачу), при цьому інформаційно-телекомунікаційна система має передбачати технічну можливість клієнта (споживача) змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття ним пропозиції

Клієнт (споживач) ідентифікується в інформаційно-телекомунікаційній системі.

При цьому ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційно-телекомунікаційну систему суб’єкта електронної комерції.

Після погодження умов договору, ознайомлення з ним, клієнт, покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Підписання електронного договору

Підписання електронного договору відбувається шляхом:

1. Електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

На мою думку, це самий незахищений спосіб підписання електронного договору, оскільки у даному випадку фактично особа клієнта не перевіряється. Це не виключає,наприклад, що якщо особа має Ваші паспортні данні, РНОКПП та інші відомості, то така особа може укласти кредитний договір чи отримати позику шахрайськім шляхом. При цьому, доказувати, що що гроші були отримані шахраєм доведеться ошуканому клієнту.

3. Аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тільки при дотриманні такого порядку, договір вважається підписаним та укладеним.

Порада. Зверніть увагу, що наприклад, якщо ви, як клієнт не отримали підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, то такий договір не може вважатися вчиненим у електронній формі. У разі судового спору, наприклад, з фінансовою установою обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.

Докази укладення електронного договору

Згідно до ст. 5 Закону України «Про електронну комерцію» правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.

Статтею  8 Закону України  «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Отже, доказом укладення договору в електронній формі є електронний примірник документа з відповідними реквізитами і обов’язково  з електронним підписом автора (у певних випадках підписаний обома сторонами) або підписом, прирівняним до власноручного підпису чи формуляр, заявка чи інший електронний документ, заповнений та підписаний тим самим способом та яка містить істотні умови договору.  

Тож, наприклад, що стосується мікро кредитів, позик, то відповідно до  повідомлення Нацкомфінпослуг від 01.08.2017 та 13.02.2019 року «Інформаційне повідомлення стосовно порядку та способів укладення договорів про надання фінансових послуг», «Повідомлення щодо порядку укладення електронного договору» належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

При цьому, роздруківки електронного листування і так звані «скріншоти» сайтів не можуть вважатись електронними документами.

Оставьте комментарий